Декоративна штукатурка поділяється не тільки по складу, але і по діаметру зерна і фактурі.
Загальне правило для всіх фактур: чим менша фракція, тим краще повинна бути підготовлена підстава. Найпопулярніша фактура декоративної штукатурки – короїд.
Такий фасад з дрібними борозенками нагадує деревину, поїдену жуком-короїдом.
Як правильно штукатурити «під короїд»:
Якщо короїд “мінеральний”, його необхідно пофарбувати силіконовою фарбою з гідрофобним ефектом, в іншому випадку через кілька років зовнішній декоративний шар зруйнується разом з армуючим базовим.
«Баранчик» дійсно нагадує овече руно, і він майже так само популярний, як короїд.
Зовні він наноситься на поверхню звичайним способом і розрівнюється валиком, теркою або шпателем. Зазвичай цю роботу роблять удвох: одна людина наносить штукатурку, інша швидко затирає, не залишаючи швів.
Нанесений розчин розрівнюється відразу після штукатурення. Під тиском інструментів тверді мінеральні гранули в шарі сирої суміші довільним чином потрапляють, залишаючи сліди на поверхні стіни.
Поодинці штукатурити фасад таким матеріалом складно, так як потрібно ще й періодично перемішувати штукатурку в відрі, щоб вона не розшарувалася і не застигла. Якщо оздоблювальні роботи виконуються самостійно, початківцям-майстрам рекомендується вибрати саме цю фактуру. Поштукатурити баранчиком простіше, ніж сформувати короїд.
Шуба – ще одна популярна фактура, хоча деякі думають, що її час минув і вважають такий тип оздоблення фасаду застарілим.
Найпростіший, але і найдовший спосіб поштукатурити шубою – набризкування віником. Для цього штукатур занурює віник в розчин і притискає його до палиці, яку тримають на відстані 20-30 см сантиметрів від стіни. На наступному етапі по нанесеному розчину для рівномірності потрібно пройтися віником. Можна зробити простіше: нанести розчин на стіну звичайним способом і відразу ж пройтися по ній валиком. Існують і різні механізми для нанесення штукатурки на фасад.
Ці три види фактур найбільш популярні при обробки фасадів, вони випускаються багатьма виробниками і полімерних, і мінеральних штукатурок.
Один з головних чинників, який повинен вплинути на рішення, перш ніж поштукатурити будинок зовні – спосіб утеплення.
Мінеральна штукатурка годиться для нанесення і на пінопласт, і на мінеральну вату, силікатна і силіконова – на мінеральну вату, у випадку з пінопластом це буде безглуздою тратою грошей. Акрилову наносять тільки на пінопласт.
Найдовговічніша і стійка до пошкоджень і утворення тріщин – акрилова, далі по спадаючому ступеню стійкості йдуть силіконова, силікатна, мінеральна.
Термін експлуатації залежить від фактури: чим рельєфніша поверхня, тим довше прослужить штукатурка на фасаді будинку, тим вона менш сприйнятлива до різних зовнішніх факторів.