Розробка професійної схеми дренажу ділянки досить складний процес. Він включає великий обсяг підготовчої роботи, проведення розрахунків, вибір конструкції осушувальної системи, підбір конструктивних елементів, опис схеми їх розташування і пересікання.
Процес проектування дренажних систем складається з наступних етапів:
1) Збір первинних даних (проведення топознімання і гідрогеологічних досліджень, складання генплану ділянки, проекту вертикального планування, схеми підземних споруд);
2) Аналіз зібраних даних (зокрема, геологічної та топографічної будови ділянки, умов водного живлення). Результатом роботи є складання схеми перезволоження ділянки і підтоплення будівель і споруд;
3) Розробка схеми планового і висотного положення дренажної системи. Це основний етап, на якому визначається конструкція дренажної системи, її план з прив’язкою до місцевості (на генплані), глибини закладення дрен і їх ухили;
4) Виконання гідравлічних розрахунків проводиться у випадках, якщо ділянка має площу більше 0,3-0,5 га, має складні природні умови або складну конструкцію підземних частин будівель;
5) Розробка конструкцій окремих елементів дренажної системи. Включає конкретизацію схеми дренажної системи з підбором конструкцій дрен, каналів, гирлових споруд, дренажних колодязів, труб-переїздів, насосних станцій та ін.
Одним з найбільш важливих питань при складанні схеми дренажу ділянки є визначення глибини закладення дрен. Від цього параметра буде залежати трудомісткість робіт, а в підсумку і їх вартість. Необхідна розрахункова глибина закладення дрен залежить від наступних факторів:
Найбільш цікавою і складною частиною розробки схеми дренажу ділянки є визначення розташування дренажної системи в плані. При цьому території, для яких планується осушення, діляться на два типи:
«Вільні». Це території, на яких відсутні будівлі, будівлі, дороги, проїзди, великі дерева (сільськогосподарські угіддя, газони, гольф-поля і ін.). При визначенні схеми дренажу таких ділянок враховується тільки їх рельєф. При цьому основним видом дренажної системи, яка застосовується на таких ділянках, є систематичний дренаж.
«Невільні». Території, зайняті забудовою, дорогами і великими деревами. Визначення схеми дренажу таких ділянок відбувається на підставі розгляду генплану. Для водопониження застосовуються такі види локальних дренажних систем: кільцевий, пристінний, променевий, пластовий і супутній дренажі.
Систематичний дренаж призначений для зниження рівня ґрунтових вод на значній за площею території в умовах інфільтраційного або грунтово-напірного типу водного харчування. Підходить для добре водопроникних грунтів. Використовується для осушення зон рекреації і с/г угідь, а також неглибокого водозниження в котеджній забудові.
Головний дренаж – осушення території в разі, коли основним джерелом водного харчування виступає потік підземних вод з вищерозположеної території.
Береговий дренаж – осушення прибережних територій, що підтоплюються в результаті постійного або періодичного високого становища горизонту води в річках, озерах, водосховищах.
Супутній дренаж – використовується для захисту від підтоплення протяжних лінійних об’єктів (доріг, теплотрас та ін.).
Променевий дренаж – названий так за рахунок того, що кілька дрен у вигляді променів сходяться до одного центру – водозбірного колектора, з якого веде одна водовідвідна трубка. Застосовується для ділянок зі складним плануванням при наявності локальних знижень.