Шпаклівка – матеріал і процес

Бездоганно рівної поверхні стіни або стелі можна домогтися за допомогою використання штукатурних мас і шпаклівок. Це найпоширеніший спосіб вирівнювання будівельних поверхонь. Без них не обходяться ні гіпсокартонні, ні будь-які інші види плиточних оздоблень. Якість плоских поверхонь залежить від багатьох факторів, серед яких і правильно підібрана шпаклівка.


Різновиди шпаклівок

Головне призначення шпаклівок – якісне вирівнювання підстав, усунення западин, раковин, тріщин і інших поверхневих дефектів. Шпаклівки бувають груборельєфними і фінішними. Перші використовуються для вирівнювання перепадів від 0,5 до 3 мм. Вони також можуть називатися базовими або чорновими. Фінішні шпаклівки являють собою суміш з більш дрібних частинок і наносяться шаром 0,1 – 0,5 мм.

Груборельєфна шпаклівка може наноситися декількома шарами, загальна товщина яких доходить до 10 мм, що наближає її до тонкошарової штукатурки. Фінішна шпаклівка за рідкісним винятком наноситься шаром більше 1 мм.

Випускаються шпаклівки в вигляді готових до застосування пастоподібних сумішей, або у вигляді сухого порошку, призначеного для змішування з водою. Сухі суміші дешевші, зручніші в транспортуванні і зберіганні. Готові шпаклівки рекомендуються для невеликих обсягів робіт; вони зручні тим, що не вимагають ретельного вимішування.

Всі шпаклівки розрізняються за типом підстави на цементні, гіпсові, полімерні і клейові. На рахунок цементних і гіпсових у споживачів питань не виникає, чого не скажеш про останні два різновиди. Ситуація явно вимагає роз’яснення.

Шпаклівки на клейовий основі використовують в якості сполучного КМЦ (карбоксемітилцеллюлоза) – основа шпалерного клею. Це одні з найдешевших шпаклівок, але, незважаючи на це, у продажу зустрічаються досить рідко. Причиною тому ряд істотних недоліків, серед яких – сильне утворення комків при приготуванні, а також низька міцність зв’язків між частинками в шарі.

Полімерні шпаклівки в своїй основі мають надтонкі редисперсійні полімерні порошки (РПП). Як правило, полімерні підстави виробляються з вінілових полімерів або акрилатів. РПП забезпечує шпатлівці хорошу адгезію і високу когезійну міцність.

Так звані «органічні» шпаклівки, що мають спеціальне призначення, наприклад, по металу, виробляються на основі смол і органічних розчинників. Однак їх правильніше називати органорозчинними, тому що клейові і полімерні шпаклівки теж органічні за походженням. До цього ж класу можна віднести і склади, в яких в якості сполучної речовини використані кісткові клеї.


Підбираємо шпаклівку

Значним фактором вибору є місце використання шпаклівки – внутрішні або зовнішні роботи. Для фасадних робіт найчастіше застосовуються цементні шпаклівки, які стійкі до впливу вологого середовища. Однак, вони мають один серйозний недолік – усадку. Правда, виявляється вона тільки, якщо перевищити допустиму товщину шару, – після висихання шар шпаклівки може потріскати. Для додання фасадним шпатлівкам більшої еластичності в їх склад вводять спеціальні модифікатори.

Для внутрішніх робіт переважно використовують гіпсові шпаклівки. Гіпс придатний для цих цілей за багатьма параметрами, і до того ж коштує недорого. Можна сказати, що це найбільш підходящий матеріал для внутрішнього застосування. Він був би ідеальний, якби не його висока паропроникність і чутливість до вологи. Дані недоліки не дозволяють використовувати гіпс для обробки приміщень з високою вологістю. Гіпсова шпаклівка при контакті з вологим повітрям вбирає в себе вологу, яка потім накопичується на кордоні з менш паропроникним матеріалом.

Полімерні шпаклівки володіють універсальними властивостями. Вони підходять і для внутрішніх, і для зовнішніх робіт. Але оскільки в їх складі містяться хімічні речовини, екологічність полімерних шпаклівок, швидше за все, невисока. Зазвичай область їх застосування зазначено на упаковці, та рекомендаціями виробників краще не нехтувати.

При виборі шпаклівки також необхідно враховувати і тип підстави. Так, на гіпсові поверхні не слід наносити цементні шпаклівки. Справа в тому, що у гіпсу та цементу різні властивості, і при зміні зовнішніх умов (вологості, температури) матеріали на їх основі можуть вести себе неоднаково. Як наслідок – розтріскування шарів, поява пустот між шарами.

Для запобігання конфлікту матеріалів може бути використана глибоко проникаюча грунтовка, або спеціальні грунти типу «Бетонконтакт».

Шпатлюванню підлягають не тільки мінеральні і гіпсокартонні поверхні, а й дерев’яні. Шпаклівки по дереву повинні забезпечувати колірну відповідність, домогтися якої досить важко. Наприклад, при шпаклівці паркету воліють виготовляти склад на основі деревного пилу, який утворюється під час шліфування цього ж паркету.

Вартість шпаклівки стін


“Ів Буд”: повний комплекс послуг по ремонту в Львові та Івано-Франківську:

  • Розробка дизайн-проекту будь-якої складності.
  • Виконання будь-яких ремонтних робіт відповідно до стандартів.
  • Працюємо за договором, оплата робіт відбувається після прийняття замовником об’єкта.
  • Гарантія на всі роботи.
  • Виїзд фахівця замірювальника і складання кошторису – безкоштовно.
Шпаклівка – матеріал і процес
5 (100%) 7 голосів

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *