Search
START TYPING AND PRESS ENTER TO SEARCH
Зростання цін на енергоносії підігріває інтерес забудовників до будівництва енергоефективних будинків. Якісне утеплення дійсно дозволяє знизити витрати на електрику і паливо, але з плином часу теплоізоляційні матеріали можуть втрачати свої властивості. У цій статті ми на прикладі пористих пластиків, розбиремося, як буде вести себе теплоізоляція через кілька десятків років.
Один з матеріалів, що набирає популярність у вітчизняних забудовників і викликає великий інтерес у наших користувачів – плити PIR. Матеріал має комірчасту структуру: в процесі спінювання в присутності піноутворюючого агента і подальшого затвердіння утворюється дрібнокомірчаста структура. Практично всі осередки (95-98%) герметично замкнуті і заповнені перманентним газом.
Все залежить від регіону будівництва, від самої системи і шарів, що входять до неї. Наприклад, ви можете укласти плити PIR великого розміру (1200 х 2400) замість того щоб укладати чотири плити по 1200 х 600 і заощадити на монтажних роботах. Низька товщина PIR дає економію на логістиці. Пароізоляцію (в разі застосування фольгованих плит) можна не застосовувати – ось економія на плівці. І так до нескінченності. Кожен об’єкт унікальний.
Як поведе себе матеріал на необлицьованих торцях? Максимум, що може статися – потемніння торців від впливу ультрафіолету. Він, як і будь-який полімерний матеріал, не стійкий до УФ-випромінювання. Проте, своїх технічних характеристик кардинально він не змінює.
Головна характеристика теплоізоляційних матеріалів – коефіцієнт теплопровідності – здатність забезпечувати задані теплозахисні властивості в певних умовах експлуатації протягом заданого часу.
Щоб оцінити реальний теплоопір стіни, потрібно знати реальний коефіцієнт теплопровідності матеріалу, з якого вона зроблена.
Теплопровідність матеріалу – комплексний показник, сума теплопровідності компонентів, з яких він складається.
Теплопровідність теплоізоляційного шару – це теплопровідність пористого полімерного матеріалу плюс теплопровідність інертних газів, якими заповнені осередки. Виняткова теплопровідність пористих теплоізоляційних матеріалів пояснюється низьким коефіцієнтом теплопровідності перманентних газів, які входять до їх складу (менше 0,015 Вт / (м * К)).
Але під час зберігання і експлуатації практично у всіх пористих теплоізоляційних матеріалах легкі перманентні гази заміщаються на більш важке навколишнє повітря з хорошою теплопровідністю. Тому в новеньких, «тільки з конвеєра», плитах утеплювача міститься максимальна кількість полістиролу, і теплопровідність у них найкраща. В ході зберігання і експлуатації матеріалу ці показники неминуче погіршуються.
Згідно стандартів теплоізоляції, втрата теплоізоляційних властивостей не повинна бути вище декларованого рівня. Тобто виробники апріорі занижують властивості матеріалу з урахуванням того, що відбудуться втрати, і частина перманентного газу випарується. Але деякі виробники часто виставляють, як якісний показник, низьку теплопровідність «свіжих» плит і не говорять про те, що з часом вона погіршиться.
Без урахування показника старіння теплоізоляції неможливо правильно розрахувати товщину пирога стіни, а такі помилки призводять до витоку тепла.