Як укладати шифер?

Шифер: технічні характеристики

З минулого століття і до наших днів традиційно застосовується шифер для створення надійної покрівлі, яка захищає будинок від атмосферних опадів, а також для зведення суцільних огорож. Для виготовлення даного будівельного матеріалу використовується азбестоцемент.

В результаті виходить довговічний, міцний, досить недорогий матеріал, який тільки не характеризується екологічністю. Незважаючи на велику питому вагу і крихкість, шифер може прослужити 30-40 років.

Азбестоцементні листи виготовляють методом формування суміші з азбесту, портландцементу і води.

Випускається даний матеріал двох видів:

  • хвилястий;
  • плоский.

Основні технічні характеристики шиферу

  • восьми хвильовий має: розмір листа – 1,750 × 1,130 м; висота хвилі – 40 мм; товщина виробу – 5,8 мм; вага виробу – 26,1 кг;
  • плоский: розмір листа – 1,750 × 1,130 м; товщина листів може становити -10, 8, 6 мм; вага відповідно – 40, 1 кг; 30,5 кг; 21, 2 кг.

Хвилястий шифер буває: звичайного профілю, посиленого профілю, уніфікованого профілю.

Для захисту даного будівельного матеріалу від атмосферного впливу в даний час промисловістю випускаються спеціальні акрилові фарби. Завдана на листах така фарба створює захист від шкідливих виділень азбесту і яка може продовжити термін його експлуатації в два рази.


Ремонт шиферу

Рано чи пізно покрівля може дати протікання через появу тріщин. Дану проблему можна усунути за допомогою ремонту, закладаючи тріщину звичайним бітумом. Спочатку слід очистити від пилу і бруду пошкодження в покрівлі, розігріти бітум і замазати тріщину, або просто замінити зіпсований лист на новий.

Якщо для укладання такого виробу знадобиться не цілий лист, а його фрагмент, то це нескладно зробити, розрізавши лист за допомогою болгарки або старої ножівки (довше за часом). Шматочок листа можна відколоти за допомогою плоскогубців, відкушуючи ними потроху маленькими порціями. При відсутності таких інструментів, те ж саме можна зробити за допомогою дриля, для цього треба просвердлити кілька отворів в одному напрямку, на відстані діаметру свердла, потім різко відламати по цій лінії. Свердлити можна свердлом по металу, яке треба через час заточити.

Для кріплення листів шиферу застосовуються спеціальні шурупи або цвяхи з великими капелюшками. При відсутності даних кріплень, можна використовувати прості будівельні цвяхи, але підготувати прокладки під них з гуми розміром: 3 × 3 см для герметизації місця кріплення в покрівлі. Щоб матеріал не луснув, рекомендується забивати цвяхи тільки в верх хвилі. Спочатку акуратними ударами слід пробити дірочку в листі, а потім сильними ударами забити повністю цвях, не промахуючись.


Укладання шиферу

Багаторічна популярність шиферу пояснюється його демократичною вартістю, довговічністю і механічною міцністю.

Такий будівельний процес, як укладання шиферу, повинен здійснюватися в наступній послідовності:

  • підготовчі роботи, які включають в себе розрахунок, закупівлю і доставку необхідного обсягу даного будівельного матеріалу;
  • монтаж обрешітки, який збігається з облаштуванням гідроізоляційного шару;
  • монтаж шиферних листів.

Після доставки на місце необхідної кількості матеріалу необхідно приступати до підготовки надійної і якісної основи під майбутню покрівлю. Якісною основою можуть вважатися лати з брусків сухої деревини в розрізі не менше 50 × 50 мм.

За нормативами розміщують дані бруски від карниза даху до коника з кроком близько 530 мм. Планувати розмір обрешітки треба так, щоб на неї в подальшому містилося ціла кількість листів в усіх напрямках.

На конику слід закріпити дерев’яний брус, а вже від нього треба зміцнити два бруса з обох сторін по всій довжині даху. Після закінчення монтажу скатів, необхідно встановити скоби на брусках і прикріпити коньковий брусок до них, потім по всій довжині його покрити руберойдом.

Після ретельного огляду шиферу на предмет браку, слід підготувати його до монтажу, для цього треба заздалегідь просвердлити отвори, обрізати поздовжні смуги або кути.


Технологія укладання

Може бути проведена двома способами:

  • із здійсненням зрізів кутів даного матеріалу;
  • зі зміщенням (листами в розбіг).

Залежно від конфігурації даху і інших умов за фактом вибирається один із способів укладання. Монтаж зі зміщенням рекомендується в тому випадку, коли дах має маленький вертикальний і широкий горизонтальний скат. Застосовуючи цей метод, не влаштовують карнизний звис.

Перший метод застосовують, коли у покрівлі скат довгий по вертикалі і не широкий горизонтально. При цьому доводиться відпилювати кути у деяких листів. При укладанні справа наліво треба зрізати праві кути, при варіанті зліва направо – ліві.

Головне, на самому початку забезпечити пряму спрямованість першого ряду, натягуючи шнур або прибивши рейку. Монтаж листів треба виробляти знизу вгору, причому враховувати напрям вітру. Можна не організовувати пароізоляцію і гідроізоляцію, але якщо буде експлуатація мансарди (приміщення під дахом), то можна укласти будь-яку теплоізоляцію. Цвяхи для кріплення застосовуються з металевою шайбою, але обов’язково треба підкладати під них шайбу з руберойду.


“Ів Буд”: повний комплекс послуг по ремонту в Львові та Івано-Франківську:

  • Розробка дизайн-проекту будь-якої складності.
  • Виконання будь-яких ремонтних робіт відповідно до стандартів.
  • Працюємо за договором, оплата робіт відбувається після прийняття замовником об’єкта.
  • Гарантія на всі роботи.
  • Виїзд фахівця замірювальника і складання кошторису – безкоштовно.
Як укладати шифер?
5 (100%) 7 голосів