Search
START TYPING AND PRESS ENTER TO SEARCH
Для укладання плитки на підлогу необхідна гладка і рівна поверхня з ухилом не більше 2 мм на 1 м кв. Таку поверхню забезпечують двома основними способами: пристроєм цементної стяжки і заливкою підлоги сумішами, що самовирівнюються. В обох випадках підлогу необхідно попередньо підготувати.
З підлоги необхідно видалити старе покриття. Фарбу зчищають шпателем, попередньо прогрівши за допомогою будівельного фена або розмочивши складом АТФ-1. Вирівнювання підлоги фанерою – найбільш швидкий і доступний непрофесіоналам спосіб та варіант підготовки підлоги до укладання плитки.
Стару плитку видаляють за допомогою зубила і молотка.
Лінолеум знімають і зачищають залишки клею, на якому він тримався, за допомогою дриля з насадженої на нього дротяної щіткою.
Паркет і ламінат розбирають.
Стару плитку, якщо вона в хорошому стані, можна залишити в якості основи для майбутньої заливки. В цьому випадку треба провести заміри і підрахувати, чи не буде нова плитка підніматися над порогом, заважати закриватися дверям.
Втім, такого роду прикидки треба робити, якщо ви знімаєте стару плитку і при цьому робите масивну стяжку. Якщо стара плитка знаходиться в непридатному стані, то її треба видалити: або перфоратором з насадкою у вигляді лопатки, або за допомогою зубила.
Цементний пил, будь-яке інше сміття негативно впливають на адгезію. Приміщення перед заливкою стяжки треба не просто підмести, але і добре пропилососити.
Якщо по підлозі кімнати прокладені комунікації, то їх варто укласти в кожух.
Опуклості, горби, жирні плями перед заливкою стяжки треба видалити. Робиться це за допомогою шліфувальної машинки з абразивним кругом. Великі тріщини слід замазати безусадковим цементом (БУЦ).
Якщо пристрій цементної стяжки порушить вентиляцію сусідніх приміщень, то прокладіть по підлозі повітроводи – пластикові труби, що з’єднують вентиляційні отвори в стінах сусідніх кімнат з отворами в зовнішніх стінах.
Загрунтуйте підставу під стяжку. Підійдуть будь-які універсальні грунтовки під розчинні суміші. Наприклад, «Dufa D314», «Ceresit CT 17» та інші подібні.
Під тонкі стяжки фінішного типу для поліпшення зчеплення з основою є сенс нанести плівку дисперсії з кварцовим піском. Наприклад, «Бетоконтакт» (Knauf) або «Consolit 301».
Пристрій цементно-піщаної стяжки – копітка робота, що вимагає великих професійних навичок. Зазвичай до цього способу звертаються, коли є можливість запросити досвідчених фахівців будівельного профілю. А власники житла, які здійснюють ремонт своїми силами, в даний час частіше звертаються до іншого способу підготовки підлоги до укладання плитки – до використання самовирівнюючих сумішей.
Такі суміші мають високу плинність і тому самі утворюють горизонтальну поверхню.
Якщо пристрій цементно-піщаної або керамзитної стяжки є роботою тільки досвідчених фахівців, то наливну підлогу може самостійно зробити і людина, що не володіє всіма професійними навичками. Проблема лише в тому, що наливні підлоги роблять тільки у внутрішніх приміщеннях при температурі не нижче 10 С.
У ванних кімнатах, туалетах, на кухнях під стяжку слід укладати гідроізоляцію. Звичайний варіант – просочення ґрунтовкою і розкладка листа руберойду, краї якого заходять на стіни. Після укладання стяжки виступаючий вище неї матеріал відрізають.
Більш сучасний варіант – нанесення спеціальних мастик. Наприклад, «Гіпердесмо».
Питання гідроізоляції особливо актуально при монтажі плитки на перших поверхах приватних котеджів. В цьому випадку гідроізоляцію нерідко доповнюють термоізоляційним шаром.